Відгук на книгу "Як я руйнувала імперію"

Бувало, спитаєш когось: " А як ви жили, коли розколовся Радянський Союз?" А людина мовчить, або відповідає одним-двома словами - " Нормально", "Так, як усі", "Ну, важко було". Щось в такому дусі. І ти вже починаєш думати, що справді - ніц незвичайного тоді не було. Перестаєш цікавитись тим часом. Аж тут натрапляєш на твір "Як я руйнувала імперію" Зірки Мензатюк. І твої уявлення про той час змінюються кардинально.

Ця книга побачила світ у 2014 році, а "Видавництво Старого Лева" зробило все, щоб читачу було приємно знайомитись з твором - тверда і зручна обкладинка, приємний шрифт та папір.

 В тому ж році стала лідером літа за версією "Книжка року'2014 (у номінації "Дитяче свято")
Що цінується у книзі? Коли ти її читаєш і не рахуєш сторінки до кінця, коли ти відриваєшся від читання і сприймаєш навколишній світ таким, мови би він зійшов з сторінок, а не реальним. Автор має занурювати читача у події, але робити це не примусово, а немов огортати його подіями та словами. І пані Мензатюк це вдалося.
Героїв багато і всі вони дуже різні, але всі - реалістичні. Кожен має свої плюси, свої мінуси. Головна героїня Ярина лише починає пізнавати світ. Вона стискається з не лише типовими проблемами для підлітка - стосунків у сім'ї, дружби, першого кохання, а й з проблемами політичними. Бачить те, як її "летюча тітонька" Орися вибирає серцем і бореться проти влади. Те, як селяни повстають проти тієї ж влади і перемагають. І вона по-своєму, ще трохи по-дитячому переживає ці та безліч інших подій у цій книзі.
Ніжне,  лякливе перше кохання головної героїні, те, як вона згодом заплутується у власних почуттях - це все наближає нас до Ярини, змушує співпереживати і гортати сторінки в очікуванні - а що ж далі?
Дуже сильно захоплює і атмосфера книги - вона справді занурювала мене у той час, розкриваючи всі невідомі особливості - і те, що було модно серед підлітків того часу і те, як про школяра могли написати замітку в газеті лише тому, що він прийшов у червоному костюмі до школи. І це вражає і засмучує водночас. "Як я руйнувала імперію" привідкриває завісу над тим, що ж відбувалось насправді у "чудовому Союзі". І що насправді там було далеко не чудово.